Пакля будівельна – це грубе, коротке, сплутане волокно, відхід від первинної обробки конопель, льону і інших лубових культур (пом'якшення і тіпанні), непридатне для прядіння і сильно забруднене "кострой". Пакля будівельна традиційний матеріал, що добре зарекомендував себе в будівництві.

Якість паклі залежить від довжини волокон і ступеня їх очищення. Льоноволокно отримують з серцевини льняного стебла. Жорстка оболонка і листя йдуть у відходи, власне, процес обробки сировини і полягає у відділені потрібної частини від "сміття". При зберіганні пакля не вражається міллю, не вивітрюється і не кришиться. Упакована пакля в пресовані і перев'язані мотузком (8 мм) кіпи.

Залежно від сировини, яка використовується для виробництва паклі, її розділяють на паклю льняну, джутову і прядивну.

Пакля будівельна льняна
Льон — однорічна трав'яниста рослина з голим, циліндровим стеблом, вгорі розгалуженим, до 1,5 м заввишки. Листя льону ланцетоподібне, чергові. Квітки небесно сині або фіолетові, з квітконіжками, зібрані на верхівці стебла в рідку мітелку.

Пакля льняна це доступний за ціною, економічний, якісний і натуральний матеріал, який має широке застосування на різних етапах будівництва будинку.

Властивості паклі будівельної льняної:

Застосування паклі будівельної

Останніми роками реалізація і використання паклі будівельною неухильно скорочується. Це викликано появою на будівельному ринку України міжвінцевого утеплювача (ущільнювача) з льону і джуту. А також низькою якістю самої паклі будівельною і зручністю в роботі з міжвінцевим утеплювачем (ущільнювачем).

При використанні паклі будівельної для міжвінцевого утеплення (ущільнення), пакля розкладається рівномірно на всі колоди, укладені в перший вінець, наступний вінець накладають вже поверх конопатки. В процесі зведення споруди пакля звисає з боків колод, її не підбирають до тих пір, поки зруб не поставлять остаточно. Коли будинок зібраний, приступають до чорнової конопатки. Звисаючі пасма паклі підвертають і забивають в щілині за допомогою дерев'яної (дубовою, буковою) або сталевої конопатки і молотка. При цьому матеріал не додають.

Після чорнової конопатки зруб повинен відстоятися 1-1,5 року і "дозріти". За цей час колода усохне і будинок осяде. Чистову конопатку проводять після осідання для ліквідації щілин, що залишилися. Для цього паклю скручують в джгут і конопаткою забивають між колодами. Так само для цих цілей використовують льняний мотузок. Конопатка стін повинна виконуватися по периметру будинку на одному рівні. Смола, що виділяється деревом хвойної породи, з якого, загалом, і будується зруб, проникає між волокнами паклі і додає їй властивість водовідштовхування.